Методичний простір
Якщо людина загадує на рік – вона сіє хліб.
Якщо людина загадує на десятиріччя – вона саджає дерево.
Якщо людина загадує на віки – вона виховує дітей.
Організатором методичної служби в закладі дошкільної освіти є Бойко Лілія Іванівна. Вирішуючи завдання дошкільної освіти Лілія Іванівна, пліч опліч з директором Тетяною Павлівною Іванухою, вже більш сімнадцяти років забезпечує якісну організацію методичної служби ЗДО, працюючи творчо, здійснюючи нестандартні, інноваційні підходи до оновлення змісту розвивального, оздоровчого та освітньо-виховного процесу, активізуючи професійний творчий потенціал та підвищуючи педагогічну майстерність, компетентність кожного педагога.
Робоче місце вихователя-методиста, як відомо, методичний кабінет. Там кожен педагог може отримати практичну допомогу в організації роботи з дітьми, а батьки можуть проконсультуватися з приводу розвитку дитини, отримати відповіді на питання про педагогічний процес в дошкільному закладі.
Ще одне завдання вихователя-методиста, мабуть, найважливіше, - розуміти і правильно оцінювати сили і можливості кожного педагога, знати, що важливо для нього в житті, до чого він прагне, щоб задовольнити потребу кожного педагога в повазі, визнанні та самореалізації.
Робота в закладі дошкільної освіти №3 (ясла – садок) "Веселка" ведеться згідно річного плану. План спрямований на виконання завдань Закону України “Про дошкільну освіту” та Базового Компоненту дошкільної освіти.
Педагогічний колектив працює над всебічним загальним розвитком вихованців відповідно до їхніх потенційних можливостей, формування базису особистісної культури: самообслуговування, комунікації, пізнавальної мотивації, бажання і вміння вчитися.
Головним напрямком діяльності кожного вихователя були і залишаються охорона, зміцнення здоров`я дітей, забезпечення необхідних умов для їх фізичного та психічного та розумового розвитку.
МЕТОДИЧНА РОБОТА В ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ ВІДПОВІДАЄ НАСТУПНИМ ПРАВИЛАМ:
- організована нестандартно, яскраво, жваво, цікаво, з урахуванням індивідуальних запитів і можливостей педагогів;
- приносить вихователям відчутну практичну допомогу, тобто має безпосередній вихід;
- позначається на рівні підготовленості вихованців;
- задовольняє духовні, естетичні, моральні та інші запити педагога;
- постійно користується увагою адміністрації: стимулюється, контролюється, враховується при підбитті підсумків;
- створює умови для виникнення людських контактів і творчого спілкування з колегами, об’єднує спрямованістю до загальної мети.
ПРІОРІТЕТИ РОЗВИТКУ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ ЗАКЛАДУ
ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ :
- варіативне інформування педагогів про досягнення психолого-педагогічної науки та практики, про нові вимоги до фахівця;
- диференційоване навчання й розвиток педагогічних кадрів, підвищення їх кваліфікації;
- формування, виявлення, вивчення та впровадження найбільш цінного перспективного досвіду педагогічної діяльності;
- підготовка методичного забезпечення для здійснення освітнього процесу;
- формування готовності до професійного самовдосконалення.
МЕТА МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ:
Удосконалення системи безперервної освіти педагогічних кадрів, вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного педагога; стимулювання творчого потенціалу водночас із формуванням навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності, організація моніторингу якості освіти відповідно до Державних стандартів, запровадження компетентнісно-орієнтованого підходу до навчально-виховного процесу.
НАПРЯМКИ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ:
- підвищення соціально-психологічної культури педкадрів;
- удосконалення педагогічної майстерності;
- сприяння в опануванні світової та національної, мовленнєвої й побутової культури;
- розвиток спеціальних умінь і навичок.
ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МЕТОДИЧНОЇ СЛУЖБИ :
- підвищення соціально-психологічної культури педагогічних працівників;
- вдосконалення педагогічної майстерності та сприяння особистісному професійному зростанню педагогів;
- сприяння в опануванні світовою, національною, побутовою культурою.
- підтримка ділового тонусу педагогів;
- стимулювання розвитку ініціативи, творчості, пошуку;
- створення умов для праці в режимі розвитку, в напрямку опанування новими методами, прийомами, засобами, технологіями, системою навчання та виховання
- оптимізація системи мотивації педагогів до підвищення фахової майстерності та узагальнення власного педагогічного досвіду.
РЕЗУЛЬТАТ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ:
становлення індивідуальної авторської, якісної системи педагогічної діяльності, коли кожний педагог охоплений увагою методиста, разом з ним моделює, планує діяльність, одержує позитивні результати.
Методична робота – це спеціальний комплекс взаємопов'язаних практичних заходів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу педагогів, їх безперервну та професійно-методичну освіту, яка зорієнтована в кінцевому результаті на підвищення рівня освіченості, розвинутості і вихованості.
ЯКИМ МАЄ БУТИ СУЧАСНИЙ ПЕДАГОГ, АБИ ДОСЯГТИ УСПІХУ В ОБРАНІЙ
СПРАВІ? ЯКІ РИСИ ВІН МАЄ В СОБІ ПЛЕКАТИ? НА ЯКІ ВЕКТОРИ САМОРОЗВИТКУ ВАРТО ЗВЕРНУТИ УВАГУ? ЯКИМ ХОЧУТЬ БАЧИТИ ВИХОВАТЕЛЯ НИНІШНІ ДОШКІЛЬНЯТА І ЇХНІ БАТЬКИ?
Зі зміною соціуму вимоги до особистості педагога змінюються. Але певні константи залишаються в усі часи. Вони обумовлені унікальністю цієї професії, насамперед її футуристичною спрямованістю. Адже педагог сьогодні виховує дітей для майбутнього, а сам вихований на цінностях минулого. Чи знає він, яким буде це майбутнє? Які знання, вміння та цінності сьогодення будуть потрібні його вихованцям завтра?
Унікальність справжнього педагога полягає в тому, що він має передбачати майбутнє. Він сам має бути людиною з майбутнього, адже є зразком для наслідування для своїх вихованців.
Унікальність професії педагога полягає і в тому, що до структури його професійної компетентності входять особистісні якості людини. Для багатьох професій, що існують у нашому суспільстві, вони не є визначальними за наявності у фахівця відповідних знань та вмінь, відповідальності.
Для педагога особистісні характеристики навіть більш значущі, ніж його знання, вміння та навички.
І в історії, і в сучасній практиці ми бачимо приклади успішного виховання дітей людьми, що не мали/не мають професійної підготовки. Але їхні виховні впливи на дитину базуються на любові й розумінні маленької особистості, побудові довірчих взаємин та організації взаємодії з нею відповідно до інтересів та потреб самої дитини.
Сьогодні суспільство висуває підвищені вимоги до педагогів освітніх закладів. Кілька десятиліть тому відомий соціолог І. Бестужев-Лада назвав дитячі садки “камерами схову”, наголосивши тим самим, що вони призначені лише для догляду за дітьми. Сьогодні функція догляду за дітьми в дитячих садках — одна з важливих, але не єдина, яку має здійснювати вихователь.
У сучасному суспільстві вихователь є своєрідним координатором, антистресором, посередником між дитиною і суспільством, тобто людиною, яка регулює і координує всі соціальні чинники, що впливають на формування особистості в дошкільному дитинстві.