ЗДО №3(ясла-садок) "Веселка"
Рівненська обл.,Сарненський р-н.

ПОРЯДОК  реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми

ЗАТВЕРДЖЕНО  
постановою Кабінету Міністрів України  
від _______________ р. № ____

 

ПОРЯДОК

 реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми

Загальні положення

1. Цей Порядок визначає механізм реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми в закладах (установах), молодіжних центрах, дитячих та молодіжних громадських об’єднаннях, інших громадських об’єднаннях, що є суб’єктами молодіжної роботи, у яких у колективах перебувають діти / які працюють із дітьми (далі – Суб’єкти).

2. Цей Порядок є обов’язковим для Суб’єктів при розробленні положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми.

3. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених у Сімейному кодексі України, законах України „Про охорону дитинства”, „Про запобігання та протидію домашньому насильству”, інших нормативно-правових актах.

Заходи реагування на випадки насильства

та жорстокого поводження з дітьми

4. Працівники Суб’єкта, яким стало відомо про дитину, яка постраждала від насильства та жорстокого поводження зобов’язані:

за можливості вжити невідкладних заходів для припинення насильства та жорстокого поводження з нею;

у разі потреби надати дитині домедичну допомогу (у разі виявлення дитини особами, які за своїми службовими обов’язками повинні володіти основними практичними навичками з рятування та збереження життя людини, яка перебуває у невідкладному стані, та відповідно до закону зобов’язані здійснювати такі дії та заходи), викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання дитині екстреної медичної допомоги;

у разі потреби повідомити в усній формі, а у строк що не перевищує однієї доби – у письмовій формі (в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації) уповноваженому підрозділу органу Національної поліції та службі у справах дітей за місцем розташування Суб’єкта;

невідкладно повідомити керівника Суб’єкта, батьків або інших законних представників дитини (за допомогою телефонного зв’язку або у інший спосіб швидкої передачі інформації) крім випадків, коли батьки або інші законні представники є  кривдниками дитини;

повідомити засновника такого закладу або уповноважений ним орган у випадку виявлення насильства та жорстокого поводження з дитиною зі сторони керівника закладу.

5. Керівник Суб’єкта:

здійснює заходи, визначені в типовій програмі унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженій Кабінетом Міністрів України;

розглядає усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми у Суб’єкті (далі – Повідомлення) протягом однієї доби з дня надходження;

у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною невідкладно, у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє про це батьків або інших законних представників дитини (крім випадків, коли батьки або інші законні представники дитини є кривдниками дитини), письмово повідомляє уповноважений підрозділ органу Національної поліції та службу у справах дітей за місцем розташування Суб’єкта, а також вживає заходів відповідно до Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 „Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 57, ст. 1779);

скликає засідання комісії з розгляду випадку насильства та жорстокого поводження з дитиною (далі – комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання Повідомлення.

Склад комісії, права та обов’язки її членів

6. Комісія виконує свої обов’язки на постійній основі.

Склад комісії формується з урахуванням основних завдань комісії та затверджується керівником Суб’єкта.

Комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж п’яти її членів.

До складу комісії входять працівники Суб’єкта, зокрема, за наявності, педагогічні (науково-педагогічні) працівники, практичний психолог та соціальний педагог, а також представники служби у справах дітей за місцем розташування Суб’єкта та центру соціальних служб.

До участі в засіданні комісії за згодою залучаються батьки або інші законні представники дитини.

7. Головою комісії є керівник Суб’єкта.

Голова комісії організовує її роботу і відповідає за виконання покладених на комісію завдань, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду.

Голова комісії визначає функціональні обов’язки кожного члена комісії. У разі відсутності голови комісії його обов’язки виконує заступник голови комісії.

У разі відсутності голови комісії та заступника голови комісії обов’язки голови комісії виконує один із членів комісії, який обирається комісією за поданням її секретаря.

У разі відсутності секретаря комісії його обов’язки виконує один із членів комісії, який обирається за поданням голови комісії або заступника голови комісії.

8. Секретар комісії забезпечує підготовку проведення засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях комісії, ведення протоколу засідань комісії.

9. Член комісії має право:

ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються випадку насильства та жорстокого поводження з дітьми, брати участь у їх перевірці;

подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються;

брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування;

висловлювати окрему думку усно або письмово;

вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.

10. Член комісії зобов’язаний:

особисто брати участь у роботі комісії;

не розголошувати стороннім особам відомості, що стали йому відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

виконувати в межах, передбачених законодавством та посадовими обов’язками, доручення голови комісії;

брати участь у голосуванні.

Порядок роботи комісії

11. Метою діяльності комісії є припинення випадків насильства та жорстокого поводження з дітьми в Суб’єкті; відновлення та нормалізація стосунків, створення сприятливих умов для подальшого перебування дітей в Суб'єкті; з’ясування причин, які призвели до випадку насильства та жорстокого поводження з дитиною, та вжиття заходів для усунення таких причин; оцінка потреб сторін насильства та жорстокого поводження з дітьми в соціальних та психолого-педагогічних послугах та забезпечення таких послуг; рекомендувати добровільне проходження особами, які вчинили насильство та жорстоке поводження з дитиною, стали свідком або постраждали від насильства та жорстокого поводження, відповідної програми для таких осіб; розроблення змін до положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми

12. Діяльність комісії здійснюється на принципах:

законності;

верховенства права;

поваги та дотримання прав і свобод людини;

неупередженого ставлення;

відкритості та прозорості;

конфіденційності та захисту персональних даних;

невідкладного реагування;

комплексного підходу до розгляду випадку насильства та жорстокого поводження з дітьми;

нетерпимості насильства та жорстокого поводження з дітьми та визнання його суспільної небезпеки.

Комісія у своїй діяльності забезпечує дотримання вимог Законів України „Про інформацію”, „Про захист персональних даних”.

13. До завдань комісії належать:

збір інформації щодо обставин випадку насильства та жорстокого поводження з дитиною, зокрема пояснень сторін насильства та жорстокого поводження з дитиною, батьків або інших законних представників дитини, яка вчинила насильство та жорстоке поводження, та дитини, яка постраждала від насильства та жорстокого поводження; висновків практичного психолога та соціального педагога (за наявності); відомостей служби у справах дітей та центру соціальних служб; експертних висновків (за наявності), якщо у результаті вчинення насильства та жорстокого поводження була завдана шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого; інформації, збереженої на технічних засобах чи засобах електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тощо); іншої інформації, яка має значення для об’єктивного розгляду заяви;

розгляд та аналіз зібраних матеріалів щодо обставин випадку насильства та жорстокого поводження з дитиною та прийняття рішення про наявність / відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у Повідомленні.

У разі прийняття рішення комісією про наявність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у Повідомленні, комісія має:

оцінити потреби сторін насильства та жорстокого поводження з дитиною в отриманні соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, у тому числі із залученням фахівців служби у справах дітей та центру соціальних служб;

рекомендувати добровільне проходження особами, які вчинили насильство та жорстоке поводження з дитиною, стали свідком або постраждали від насильства та жорстокого поводження з дитиною, відповідної програми для таких осіб;

визначення причин насильства та жорстокого поводження та необхідних заходів для усунення таких причин;

визначити заходи виховного впливу щодо дітей та осіб, які вчинили насильство та жорстоке поводження з дитиною;

здійснити моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин насильства та жорстокого поводження з дитиною, заходів виховного впливу та корегування (за потреби) відповідних послуг та заходів;

надання рекомендацій для працівників Суб’єкта щодо доцільних методів здійснення заходів з дітьми сторонами насильства та жорстокого поводження, їхніми батьками або іншими законними представниками дитини;

надання рекомендацій для батьків або інших законних представників дитини, яка стала стороною насильства та жорстокого поводження.

14. Формою роботи комісії є засідання, які проводяться в разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її голова.

15. Засідання комісії є правоможним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу.

16. Секретар комісії не пізніше ніж за добу повідомляє членів комісії, а також інших заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді.

17. Рішення з питань, що розглядаються на засіданні комісії, приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів від затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.

18. Під час проведення засідання комісії секретар комісії веде протокол засідання комісії за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, що оформлюється наказом керівника Суб’єкта.

19. Особи, залучені до участі в засіданні комісії, зобов’язані дотримуватись принципів діяльності комісії, зокрема не розголошувати стороннім особам відомості, що стали їм відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.

Особи, залучені до участі в засіданні комісії, під час засідання комісії мають право:

ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії;

ставити питання по суті розгляду;

подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються.

20. Голова комісії доводить до відома заінтересованих осіб рішення комісії згідно з протоколом засідання та здійснює контроль за їхнім виконанням.

21. Строк розгляду комісією Повідомлень та виконання нею своїх завдань не має перевищувати десяти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти.

Особливості реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, які проживають або цілодобово перебувають в Суб’єкті

22. Для забезпечення можливості самозвернення дітей, які проживають або цілодобово перебувають в Суб’єкті, щодо випадків насильства та жорстокого поводження з ними, або загрози їхньому життю чи здоров’ю, а також  випадків насильства та жорстокого поводження, або загрози життю чи здоров’ю інших дітей в таких закладах, керівники відповідних закладів за сприяння їх засновників зобов’язані забезпечити функціонування в доступному для дітей місці телефонного апарату з дотриманням таких вимог:

телефонний апарат має працювати цілодобово протягом всього календарного року;

користування телефонним апаратом має бути доступним для кожної дитини, яка отримує послуги в Суб’єкта, у будь-який час її перебування в ньому, без присутності працівників відповідного закладу. У разі, якщо в Суб’єкті отримують послуги діти, які належать до маломобільних груп населення, засновники відповідних закладів, їх керівники зобов’язані забезпечити умови доступу до телефонного апарату з дотриманням принципів безбар’єрності;

поряд із телефонним апаратом має бути розміщена інформація у вигляді буклетів, постерів, стендів, щодо контактних номерів телефонів, до яких дитина може звернутися по допомогу. Примірний перелік контактних номерів телефонів та служб для звернення дітей по допомогу у випадку насильства та  жорстокого поводження з ними або загрози їхньому життю чи здоров’ю, а також  випадків насильства та жорстокого поводження або загрози життю чи здоров’ю інших дітей в закладах згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Інформування дітей про можливість самозвернення щодо порушення їхніх прав, у тому числі щодо випадків насильства та жорстокого поводження з ними, або загрози їхньому життю чи здоров’ю, а також  випадків насильства та жорстокого поводження, або загрози життю чи здоров’ю інших дітей забезпечується суб’єктом, до сфери управління якого належить заклад  щорічно.

23. Керівник Суб’єкта, якому стало відомо про дітей, які проживають або цілодобово перебувають у закладах різних типів, форм власності та підпорядкування, та постраждали від насильства та жорстокого поводження, додатково до заходів, передбачених цим Порядком, зобов’язаний невідкладно, протягом трьох годин, повідомити (в усній та (або) письмовій формі, у тому числі з застосуванням засобів електронної комунікації) про це службу у справах дітей за місцем розташування Суб’єкта з одночасним інформуванням про це відповідної обласної служби у справах дітей, територіального органу Національної соціальної сервісної служби, Державної служби у справах дітей.

24. У разі отримання інформації, визначеної в пунктах 22, 23 цього Порядку, служба у справах дітей за місцем розташування Суб’єкта, відповідна обласна служба у справах дітей, територіальний орган Національної соціальної сервісної служби, Державна служба у справах дітей зобов’язані невідкладно зареєструвати його в Журналі обліку випадків насильства над дітьми (далі – Журнал).

За наявності відповідної технічної можливості в Єдиній інформаційно-аналітичній системі „Діти” або Єдиній інформаційній системі соціальної сфери інформування служби у справах дітей за місцем розташування Суб’єкта, обласної служби у справах дітей, територіального органу Національної соціальної сервісної служби, Державної служби у справах дітей Суб’єктом, якому стало відомо про дітей, які проживають або цілодобово перебувають у закладах різних типів, форм власності та підпорядкування, та постраждали від насильства та жорстокого поводження, здійснюється шляхом створення та надсилання електронного інформаційного повідомлення про випадок насильства над дітьми з використанням програмних засобів зазначених інформаційних систем Мінсоцполітики.

25. У разі надходження Повідомлення про дитину, яка проживає або цілодобово перебуває в Суб’єкті, і постраждала від насильства та жорстокого поводження, або життю чи здоров’ю якої загрожує небезпека (у тому числі ймовірно), служба у справах дітей за місцем розташування Суб’єкта протягом години забезпечує координацію з уповноваженим підрозділом органу Національної поліції та закладу охорони здоров’я, у разі потреби інших суб’єктів, щодо вжиття невідкладних заходів із забезпечення безпеки дитини, шляхом надання інформації про дитину засобами телекомунікаційного, зокрема електронного та телефонного зв’язку.

Представник служби у справах дітей за місцем розташування Суб’єкта, де проживає або цілодобово перебуває дитина, щодо якої надійшло Повідомлення або інформація про наявність загрози її життю чи здоров’ю, спільно із представниками уповноваженого підрозділу органу Національної поліції, здійснюють заходи із переміщення дитини для забезпечення безпеки дитини, щодо якої надійшло Повідомлення:

1) негайну передачу дитини батькам, одному з них або іншому законному представнику дитини, у разі, якщо така передача відповідає найкращим інтересам дитини та під час оцінки рівня її безпеки не виявлено фактів, які можуть свідчити про ухилення батьків або інших законних представників дитини від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини, або негайне тимчасове влаштування дитини службою у справах дітей за місцем розташування закладу відповідно до пункту 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 „Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561);

2) негайне направлення дитини до закладу охорони здоров’я для проведення та документування результатів її медичного обстеження у порядку, затвердженому МОЗ, проведення судово-медичної експертизи (у разі потреби), надання необхідної медичної допомоги, у тому числі лікування в стаціонарних умовах (у разі потреби).

За фактом переміщення дитини з приміщення Суб’єкта складається акт про факт переміщення дитини з Суб’єкта, де проживає або цілодобово перебуває дитина, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку, (далі – Акт про факт переміщення), який підписується представником уповноваженого підрозділу органу Національної поліції, служби у справах дітей за місцем розташування Суб’єкта, де проживає або цілодобово перебуває дитина, щодо якої надійшло Повідомлення, та представником такого Суб’єкта. В Акті про факт переміщення зазначається факт переміщення дитини з Суб’єкта із зазначенням прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) дитини, стану здоров’я дитини на момент передачі, дати та часу переміщення дитини.

Акт про факт переміщення складається у трьох примірниках, один із яких залишається в Суб’єкта, другий – у службі у справах дітей за місцем розташування Суб’єкта, третій – в уповноваженому підрозділі органу Національної поліції.

До кінця доби, у якій отримано Повідомлення, служба у справах дітей за місцем розташування Суб’єкта, де проживає або цілодобово перебуває дитина, щодо якої надійшло Повідомлення або інформація про наявність загрози її життю чи здоров’ю, спільно із представниками уповноваженого підрозділу органу Національної поліції, закладу охорони здоров’я, які діють у межах своїх повноважень, та у разі потреби, проводять оцінку рівня безпеки дитини, щодо якої надійшло Повідомлення або інформація про наявність загрози її життю чи здоров’ю та інших дітей, які проживають або цілодобово перебувають у відповідному Суб’єкті, за результатами якої складається акт за формою згідно з додатком 10 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 „Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561).

Під час оцінювання рівня безпеки з дитиною може проводитись бесіда, якщо дитина досягла такого віку та рівня розвитку, коли може висловити свою думку. Бесіда проводиться за згодою дитини та з урахуванням вимог, визначених пунктом 14 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 „Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 57, ст. 1779), без участі представників відповідного Суб’єкта, стосовно яких є підозра щодо вчинення ними насильства та жорстокого поводження з дитиною або наражання її на небезпеку. У разі  проведення бесіди з дитиною, до неї повинен залучатися психолог, який може бути працівником комунального надавача соціальних послуг, закладу освіти, охорони здоров’я або представником громадського об’єднання.

Виявлення ознак сексуального насильства стосовно дитини, проведення опитування дитини, яка постраждала від сексуального насильства або стала його свідком (очевидцем), проводиться у порядку, визначеному пунктом 9 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 „Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 57, ст. 1779).

У разі якщо по відношенню до дитини, яка проживає або цілодобово перебуває в Суб’єкті, надійшло Повідомлення або інформація про наявність загрози її життю чи здоров’ю представники Суб’єкта (керівник, працівники), не мають права чинити перешкоди у проведенні оцінки рівня безпеки.

Не можуть бути підставами для недопущення представників, визначених абзацом другим цього пункту, до проведення оцінки рівня безпеки дитини такі обставини, як: час доби, відсутність керівництва, запровадження карантину тощо. Про будь-які обставини, які можуть ускладнити проведення оцінки рівня безпеки дитини, негайно інформується відповідна обласна служба у справах дітей для вжиття превентивних заходів.

У разі встановлення (підтвердження) за результатами оцінки рівня безпеки випадків насильства та жорстокого поводження з дитиною (дітьми) або загрози її (їх) життю або здоров’ю негайно здійснюється один із  заходів для забезпечення  безпеки дитини (дітей), що фіксується у відповідному акті:

1) негайна передача дитини (дітей) батькам, одному з них або іншому законному представнику дитини, у разі, якщо така передача відповідає найкращим інтересам дитини (дітей) та під час оцінки рівня її (їх) безпеки не виявлено фактів, які можуть свідчити про ухилення батьків або інших законних представників дитини від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини (дітей);

2) негайне направлення дитини (дітей) до закладу охорони здоров’я для проведення та документування результатів її медичного обстеження у порядку, затвердженому МОЗ, проведення судово-медичної експертизи (в разі потреби), надання необхідної медичної допомоги, у тому числі лікування у стаціонарних умовах;

3) негайне тимчасове влаштування дитини (дітей) службою у справах дітей за місцем розташування Суб’єкта відповідно до пункту 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 „Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561).

У разі якщо дитина постраждала від насильства та жорстокого поводження або їй загрожувала небезпека внаслідок булінгу (цькування) з боку іншої дитини або групи дітей, яка / які проживають або цілодобово перебувають в тому ж Суб’єкті, керівник Суб’єкта має забезпечити проходження дитиною / дітьми, яка / які вчиняла / вчиняли булінг (цькування), програми для дітей та інших осіб, які вчинили булінг (цькування).

26. Після забезпечення безпеки дитини відповідно до пункту 25 цього Порядку Державна служба у справах дітей не пізніше ніж протягом одного робочого дня з дня отримання та реєстрації інформації в Журналі аналізує надану інформацію; перевіряє наявність попередніх Повідомлень щодо дитини або Суб’єкта.

У випадку наявності ознак системності порушень або загрози життю чи здоров’ю дитини Державна служба у справах дітей ініціює проведення позапланової перевірки Суб’єкта, за потреби звертається до Національної соціальної сервісної служби для здійснення заходів державного контролю; інформує Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або Уповноваженого Президента України з прав дитини.

Державна служба у справах дітей аналізує результати проведених заходів моніторингу та контролю за дотриманням прав дітей у Суб’єкті перевірки:

вживає заходів щодо припинення перебування дітей у Суб’єкті в разі загрози їх життю чи здоров’ю;

подає клопотання до відповідних органів про притягнення до відповідальності керівництва Суб’єкта або працівників;

надає рекомендації Суб’єкту щодо усунення виявлених порушень;

здійснює моніторинг за наданням постраждалій дитині соціальних, психологічних та правничих послуг;

здійснює моніторинг стану дитини до повного усунення наслідків правопорушення.

Національна соціальна сервісна служба в разі отримання Повідомлення здійснює заходи державного контролю за дотриманням прав дітей у Суб’єкті, а також контроль за дотриманням прав дитини до повного усунення наслідків виявлених порушень у Суб’єкта.

Служба у справах дітей за місцем розташування Суб’єкта:

організовує проведення оцінювання стану задоволеності потреб дитини відповідно до пункту 361 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 „Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561);

організовує взаємодію з органом опіки та піклування за місцем проживання (перебування) або походження дитини щодо розроблення або перегляду індивідуального плану її соціального захисту, з наданням пропозицій до нього, які мають на меті, зокрема, забезпечення дитини послугою соціально-психологічної реабілітації та сприяння в реалізації її права на виховання в сім’ї.

Орган опіки та піклування за місцем проживання (перебування) або походження дитини, за необхідності, вживає заходів, передбачених абзацами шостим-восьмим пункту 9 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 „Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 57, ст. 1779).

Державна служба у справах дітей веде єдиний облік випадків насильства відповідно до вимог цього Порядку та подає узагальнену інформацію Мінсоцполітики щокварталу та щорічно до 10 числа місяця наступного за звітним для аналізу та розроблення заходів запобігання насильству.

27. Для організації соціального захисту дітей, які проживають або цілодобово перебувають в Суб’єктах, та постраждали від насильства та жорстокого поводження, або життю і здоров’ю яких загрожувала небезпека, службою у справах дітей за місцем їх проживання (перебування) або походження вживаються заходи, передбачені пунктами 15-21 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 „Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 57, ст. 1779).

АЛГОРИТМ ДІЙ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ВИПАДКУ НАСИЛЬСТВА НАД ДИТИНОЮ АЛГОРИТМ ДІЙ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ СИТУАЦІЇ БУЛІНГУ

1. Якщо педагог, або будь-який інший працівник ЗДО став свідком булінгу то, незалежно від того, поскаржилась йому жертва чи ні, він повинен проінформувати про цей випадок керівництво закладу освіти.

2. Якщо педагог, або будь-який інший працівник ЗДО отримав усне  звернення від дитини, щодо жорстокого ставлення по відношенню до неї з боку однолітків, педагогів, або інших осіб, то він повинен повідомити про це керівництво закладу освіти.

3. Отримавши таке звернення, директор закладу освіти повинен скликати комісію з розгляду випадку булінгу та окреслити подальші дії.

4. До складу такої комісії можуть входити адміністрація закладу освіти, педагоги, психолог, соціальний педагог.

5. Якщо комісія кваліфікує випадок як булінг, а не одноразовий конфлікт, адміністрація закладу освіти повинна повідомити про це уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

6. У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждала сторона не згодна з цим висновком, то вона має право звернутися до органів Національної поліції України.

7. Забезпечити психологічний супровід здобувачів освіти, які постраждали від булінгу, стали його свідками, або вчинили цькування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ БУЛІНГУ

Булінг (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи - штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин. Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб - штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин. Якщо булінг (цькування) вчинить неповнолітній від 14 до 16 років - відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них будуть застосовані штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку. 18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон №2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», яким закріплено відповідальність за вчинення булінгу.

АЛГОРИТМ ДІЙ БАТЬКІВ В РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ВИПАДКУ НАСИЛЬСТВА НАД ДИТИНОЮ

- Якщо ваша дитина стала жертвою булінгу, подайте керівнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) щодо вашої дитини;

- Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (педагоги, керівництво ЗДО, психолог, батьки інших дітей).

- Якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні ЗДО не вдається - зверніться в поліцію

- Якщо Вам необхідна правова допомога (юридична консультація, складання заяви, інших документів) - зверніться до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103*.

ВАЖЛИВО: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді). Якщо дитині необхідна психологічна допомога - зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111 .

АЛГОРИТМ ДІЙ ПРАЦІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ В РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ВИПАДКУ НАСИЛЬСТВА НАД ДИТИНОЮ

1. У випадках, коли ви маєте підозри жорстокого поводження з дитиною або є реальна загроза його вчинення (удома, з боку однолітків, інших працівників закладу або інших осіб), ваші дії:

Повідомити про це в усній чи письмовій формі адміністрацію закладу освіти.

Самостійно письмово повідомити про це службу у справах дітей, управління освіти. Самостійно повідомити про виявлений факт жорстокого поводження з дитиною в поліцію.

2. У випадках, коли до вас звернулася дитина з усною скаргою щодо жорстокого поводження з нею, ваші дії:

Оформити звернення дитини в письмовій формі та передати його до адміністрації освітнього закладу;

Оформити звернення дитини в письмовій формі та передати його до територіального підрозділу служби у справах дітей;

Оформити звернення дитини у письмовій формі та передати його до поліції.

Логін: *

Пароль: *