Профілактика та протидія булінгу
Профілактика та подолання
виявлення булінгу
Корисні поради «Способи сказати «ні!»
Якщо хочеш навчитися говорити «ні», треба пам'ятати, що ти маєш право не залежати від того, як до тебе ставитимуться люди. Сказати «ні» — право кожного, і зовсім не обов'язково робити це грубо або неввічливо. Щоразу, коли хочеш сказати «ні», спробуй один із таких способів.
- Подумай, чи подобається тобі те, що пропонують.
- Якщо ти відчуваєш тривогу, збентеження або розсердився — це означає, що пропозиція не дуже добра.
- Одразу займи певну позицію, не вагайся, не вигадуй «поважних» причин для відмови. Повторюй своє «ні» знову й знову, без пояснення причин та виправдань.
- Покажи, що ти чуєш аргументи інших, проте все одно кажеш «ні».
- Спробуй зайняти іншу позицію і почни сам «нападати» на партнера: «Чому ти на мене тиснеш?».
- Відмовся продовжувати розмову: «Я не хочу про це більше говорити!».
- Запропонуй компроміс або альтернативний варіант дії.
- Не забувай, що ти маєш право бути наполегливим та не піддаватися на вмовляння, якщо тобі щось не подобається або здається підозрілим.
- Якщо співрозмовник ніяк не бере до уваги твоє «ні», у пригоді може стати принцип: «Найкращий захист — це напад». Якщо на тебе хтось тисне, спробуй напасти на нього і без упину запитуй: «Чому ти до мене пристаєш? Навіщо тобі це? Чому для тебе це так важливо? Чому я повинен тебе слухати?».
- Можна залучити союзника. Звернися до друга або просто до людини, яка поруч: «Ну, поясніть йому, що я не буду!», «Ви тільки послухайте, що він мені пропонує!».
- Якщо нічого не допомагає, використай погрозу: «Ні! А, якщо ти наполягатимеш, то я закричу (зателефоную, піду звідси...)», — залежно від ситуації.
- Інколи корисним буде компроміс, Ти можеш сказати, що зачекаєш деякий час, а потім приймеш рішення.
Пам'ятайте: радість життя, мир та злагоду в душі не продають в аптеці, їх не заховано ні на дні бокалів, ні в тютюнових виробах!
У будь-якому разі ви повинні пам'ятати, що людина має право бути останнім суддею собі та своїм учинкам. Істина така: ми самі відповідальні за своє життя.
Поради на випадок,
якщо вас залякують або переслідують у мережі
- Повідомляй про залякування о мережі, незважаючи на те, чи стосується воно тебе безпосередньо. Позначай такі випадки для розгляду командою ЮТУБ. Блокуй користувачів, які залякують або переслідують.
- Ніколи не відповідай на такі коментарі, адже це може лише погіршити ситуацію. Хоча це й складно, спробуй ігнорувати образи.
- Зберігай та роздруковуй образливі повідомлення, публікації, зображення чи відео, які ти отримав(ла) чи побачив(ла).
- Занотовуй дату та час публікації образливих повідомлень, а також будь-які дані про особу, яка їх опублікувала.
- Не передавай відео чи повідомлення, метою яких е. залякування в мережі, адже ти станеш співучасником.
- Якщо тебе постійно ображають, спробуй змінити свій ідентифікатор користувача, псевдонім або профіль.
- Насамкінець, не ігноруй випадків залякування інших осіб у мережі. Якщо ти натрапиш на такий випадок, повідом про це та запропонуй свою допомогу.
- Почувайся безпечно в мережі, використовуючи наведені нижче поради щодо запобігання залякуванню:
- не публікуй у мережі особисту інформацію;
- нікому не повідомляй своїх паролів;
- обдумуй свої висловлювання, перш ніж публікувати їх у мережі;
- поважай погляди інших користувачів. Те, що ти з кимось не погоджуєшся, не дає тобі права ображати або бути грубим;
- періодично шукай відомості про себе в ГУГЛІ. Ти зможеш побачити в мережі інформацію про себе, яка доступна іншим, а також змінити те, що тобі не сподобається;
- програми, що забезпечують миттєвий обмін повідомленнями, мають можливість тимчасового відключення, можна заблокувати отримання повідомлень із певних адрес, навіть змінити телефонний номер.
Рекомендації щодо профілактики та подолання кібербулінгу
Не поспішай, не виплескуй свій негатив у кіберпростір. Важливо домовитися з дитиною, щоб вона не відповідала на вразливі повідомлення до того, як порадиться з дорослими. Старшим дітям запропонуйте правило: перед тим, як писати і відправляти повідомлення, потрібно заспокоїтися, притишити роздратування, злість, образу, гнів. Емоції — погані порадники, вони минають, а написане і відправлене в Інтернет продовжує нести і помножувати негатив уже без твоєї волі й контролю. Здійняті одним негативним «постом» (повідомленням) хвилі можуть призвести до зовсім неочікуваних трагічних наслідків, які дуже важко виправити, а інколи і неможливо. Тому конфлікти і незгоди з найменшими витратами вирішують особисто, «в реалі», без залучення кібертехнологій.
Будуй власну онлайн-репутацію, не провокуйся ілюзією анонімності. Інтернет — це особливе середовище зі своїми правилами поведінки — «нетикетом» (новоутворення від англ. леТ — «мережа» й «етикет»). Хоча кіберпростір і дає додаткові можливості відчути свободу й розкутість завдяки анонімності, дитині потрібно роз'яснити, що існують способи довідатися, хто саме відправив повідомлення, хто стоїть за певним ніком (анонімним псевдонімом). І якщо некоректні дії у віртуальному просторі призводять до реальної шкоди — від анонімності залишається лише ілюзія: все таємне стає відомим. У віртуальному просторі, як і в реальному, діє золоте правило: стався і дій стосовно інших так, як хотів би, щоб ставилися до тебе. Окрім того, Інтернет фіксує історію, яка складається з публічних дій учасників і визначає його онлайн-репутацію — накопичений образ особистості в очах інших учасників: заплямувати її легко, виправити — важко.
Зберігати підтвердження факту нападів. Потрібно пояснити дитині: якщо її неприємно вразило якесь повідомлення чи картинка на сайті (фото, відео, будь-що), правильна реакція — вимкнути екран (щоб зупинити негативний вплив, але не комп'ютер!) і негайно звернутися до батьків за порадою. Старші діти можуть зберегти чи роздрукувати сторінку самостійно, щоб порадитися з батьками в зручний час.
Доречно ігнорувати поодинокий негатив. Одноразові образливі повідомлення найкраще ігнорувати, часто в результаті цього кібербулінг на початковій стадії й зупиняться. Досвідчені форумчани послуговуються правилом: «найкращий спосіб боротьби з неадекватами — ігнор». Якщо реагувати на негативні коментарі, комунікація продовжується.
Незважаючи на те, що відправник тобі не відомий, якщо листи систематично містять загрози життю і здоров'ю або порнографічні сюжети, варто поставити до відома телефонного або Інтернет-провайдера, інспектора місцевого відділку поліції з роботи з неповнолітніми (для цього важливо копіювати повідомлення із загрозами). Якщо образливу інформацію розміщено на сайті, варто зробити запит адміністратору щодо її видалення.
Якщо ситуацію неможливо вирішити самотужки, слід звернутися до кіберполіції!
Як розповісти дітям про Булінг?!
Повчальний мультик "Квіти дружби "
Посилання на відео : https://youtu.be/m33_b04Az5U
Повчальний мультик " Не треба ображати друзів "
Посилання на відео :
Мультфільм про булінг для найменших
Посилання на відео : https://youtu.be/3baAoI37YHk
Мультфільм про булінг " Жив собі чорний кіт"
Посилання на відео: https://youtu.be/uJAu3aFFdk
Мультфільм "Про колючого їжачка"
Посилання на відео:
Вихователю на замітку
«Як запобігти булінгу»
Агресор і жертва мають приблизно однакові стартові позиції, які призвели до булінгу. Невпевненість у собі одного та бажання ствердитись за рахунок слабшого проти невпевненості в собі та відсутності можливості постояти за себе. У цій битві немає переможців, тому саме педагоги можуть першими помітити та допомогти дітям вийти із ситуації «безболісно»
- Якщо ви помітили або запідозрили булінг, повідомте адміністрацію навчального закладу.
- Не приховуйте випадки булінгу заради збереження репутації закладу.
- Доведіть до відома батьків дітей ситуацію з обох сторін конфлікту.
- Залучіть психологічну службу до розв’язання проблеми.
- Не ігноруйте прояви агресивної або провокативної поведінки дітей. Негайно втручайтеся у конфлікт.
- Не підтримуйте жодну сторону учасників конфлікту.
- Ретельно аналізуйте причини виникнення булінгу. Не шукайте винного.
- Допоможіть дітям потурбуватися про того, кого ображають. Будьте неупередженими у своїх оцінках, діях і висловлюваннях.
- Говоріть з учасниками конфлікту наодинці. Не вимагайте від них публічних пояснень чи вибачень. Створіть умови, щоб ситуація не повторилася.
- Розкажіть дітям, що таке насилля. Можливо, булери самі потерпають від агресії батьків, старших братів або сестер і просто копіюють звичну модель поведінки.
- Створіть у групі атмосферу довірливого спілкування, шукайте спільні інтереси, об’єднуйте дітей.
- Будьте прикладом толерантного й виваженого ставлення до інших.
- Покажіть дитині, що вона не наодинці з проблемами, підтримайте її й дайте зрозуміти, що вона може розраховувати на вашу допомогу.
- Проконсультуйтеся з соціально-психологічною службою. Не залишайте справу, як є, сподіваючись, що ситуація сама зійде нанівець. Без допомоги фахівця не обійтися.