Програма профілактики булінгу у закладі
ПРОГРАМА ЗАПОБІГАННЯ ТА
ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ
(ЦЬКУВАННЮ) В ЗДО
Актуальність теми.
На сьогоднішній день надзвичайно гостро постає проблема агресивних проявів у міжособистісних стосунках дітей. Особливого розповсюдження набувають прояви систематичної, довготривалої агресії одних по відношенню до інших, коли в ситуацію прояву агресії поступово «включається» весь дитячий колектив.
Актуальність вивчення цього явища у наш час обумовлюється тим, що по-перше, збільшується кількість фіксованих випадків даного явища. Ситуація булінгу призводить до низки педагогічних (дезадаптація, неуспішність), психологічних (психологічні розлади, закріплення в свідомості негативних уявлень про себе, зниження самооцінки, порушення соціалізації, соціальна дезадаптація), медичних (травматизація) наслідків.
Булінг впливає на дітей таким чином, що він не засвоює поняття моралі як суспільного явища, тому в процесі діяльності, організованої взаємодії між дітьми не відбувається усвідомлення відповідальності один перед одним, перед колективом.
Булінг також може виникати як компенсація за невдачі у навчанні, суспільному житті, а також від тиску та жорстокого поводження батьків чи інших дорослих, при недостатній увазі з боку дорослих тощо; як крайня міра, коли дитина вичерпала всі інші можливості для задоволення своїх потреб, і у випадках, коли діти протестують проти певних правил, виражаючи невдоволення, прагнучи зруйнувати дещо в своєму оточенні.
Булінг за своєю природою є складним соціально-психологічним явищем. Булінг у дитячому середовищі розвивається в ситуації ворожості, конфліктності, страху. Серед дітей булінг може проявлятися у двох формах: фізичній та психологічній.
Жертвою в ситуації булінгу може стати дитина, яка відрізняється від інших за будь-яким критерієм на думку членів колективу. Проявляється булінг, як правило, в неконтрольованих дорослими місцях. Булінг може виникати і тоді, коли відбувається боротьба між дітьми за вищий статус у груповій ієрархії, задоволення своїх соціальних потреб та як інструмент маніпулювання.
Оскільки булінг є внутрішньогруповим процесом та передбачає специфічну групову динаміку, то для більш глибокого розуміння механізмів виникнення даного явища необхідно більш детально досліджувати саме соціально-психологічні фактори.
Програма зорієнтована на реалізацію системи організаційних, психологопедагогічних та практичних заходів, спрямованих на удосконалення системи профілактики агресивної поведінки серед дітей.
Метою програми запобігання та протидії булінгу (цькування) є створення безпечного освітнього середовища, що включає емоційно-психологічну та фізичну безпеку учасників освітнього процесу в школі.
Завдання :
- створення в ЗДО безпечного освітнього середовища;
- визначення стану, причин і передумов поширення булінгу (цькування);
- підвищення рівня поінформованості учасників освітнього процесу про форми, прояви, причини та наслідки булінгу (цькування);
- формування в учасників освітнього процесу нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, усвідомлення булінгу як порушення прав людини;
- підвищення здатності усіх учасників освітнього процесу формувати здорові та мирні стосунки з однолітками, членами сім’ї, громади, у т. ч уникати ризикованої поведінки,
- відпрацювання навичок ефективного спілкування та вирішення конфліктних ситуацій;
- формування толерантного ставлення до різноманітності в суспільстві, гендерної чутливості, взаємної довіри та розуміння;
ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ:
І. Аналітичний напрям:
Аналіз ситуації в ЗДО, моніторинг та оцінювання.
• Аналіз теоретичних знань щодо проблеми насильства у ЗДО: опис педагогами, вихованцями свого розуміння феномену насильства, насильства над дітьми та його проявів і форм, рівень визнання наявності такої проблеми.
• Аналіз ситуації у школі з точки зору проявів насильства між дітьми: здійснення аналізу місць, де діти найчастіше зазнають насильства, виявлення проблеми насильства у закладі, з’ясування частоти випадків насильства щодо дітей у ЗДО, поширеність різних форм та проявів насильства щодо дітей, наявність дітей-агресорів та дітей-ізгоїв.
• Визначення допомоги, якої потребують працівники та діти, аналіз наявних ресурсів для розв’язання проблеми насильства: ідентифікація наявних потреб працівниками, дітьми, необхідність у наданні додаткової інформації з проблематики насильства дітям та дорослим; зацікавленість педагогічного складу та адміністрації у веденні превентивної роботи та наданні безпосередньої допомоги дітям тощо.
ІІ. Організаційно-методичний напрям:
1. Ознайомлення дітей, батьків та працівників з особливостями поширення масових негативних явищ серед дітей та загальноприйнятими у світі поняттями «булінг», «третирування», «цькування» з огляду на розуміння проблеми насильства над дітьми та його видами.
2. Затвердження плану діяльності програми «Профілактика булінгу у ЗДО» у структурі діяльності соціально-психологічної служби закладу: вибір основних напрямів профілактичної діяльності; форм і методів роботи; визначення професійних обов’язків суб’єктів соціально-педагогічної роботи.
3. Формування правосвідомості і правової поведінки вихованців, відповідальності за своє життя, розвиток активності, самостійності, творчості, створення умов для самореалізації особистості дітей.
4. Формування у працівників та батьків навичок ідентифікації насильства як у своїй поведінці, так і в поведінці дітей з метою формування умінь виокремлювати існуючу проблему.
5. Створення у закладі умов недопущення булінгу та відповідного середовища в освітній установі для профілактики та боротьби з негативними соціально-педагогічними наслідками цього явища.
6. Створення на базі ЗДО алгоритму реагування на випадки насильства серед дітей: чіткий алгоритм можливих дій, відповідальності та компетенції педагога, представників адміністрації, практичного психолога; встановлення їх ролі та обсягу обов'язків у цьому алгоритмі.
7. Планування узгодженої діяльності суб’єктів соціально-педагогічної діяльності (педагогів, практичних психологів, волонтерів).
8. Налагодження співпраці з центром соціальних служб сім’ї, дітей та молоді, службами у справах дітей, представниками ВНЗ, ЗМІ, позашкільними установами, недержавними організаціями.
ІІІ. Просвітницький напрям:
Просвітницька робота серед учасників освітнього процесу через соціально-психологічну профілактичну діяльність, спрямовану на протидію насильству в умовах навчального закладу:
- лекційна робота;
- організація конкурсів, проектів, акцій;
- лекторії (кіно, відео) правових знань;
- організація консультативного пункту, де всі учасники освітнього процесу можуть отримати консультації практичного психолога, де можна провести зустрічі з працівниками правоохоронних органів та інших спеціалістів.
- Профілактична робота з педагогічним колективом
- Профілактична робота з батьківською громадськістю
ІV. Корекційно-розвивальний напрям:
- Запровадження на базі школи програм заміщення агресії серед дітей, які схильні до агресії щодо інших, занять з елементами тренінгу із розвитку соціальних навичок, індивідуального виявлення та призупинення проявів агресії, заміни агресивної поведінки на асертивну, формування та розвитку загальнолюдських моральних цінностей, толерантності.
- Формування у педагогів навичок ідентифікації насильства як у своїй поведінці, так і в поведінці дітей з метою формування єдиного погляду на існуючу проблему.
- Подолання егоцентризму і розвиток емпатійних якостей, розвиток у школярів асертивних та гуманістичних комунікативних здібностей, адекватної самооцінки, самоконтролю та здатності до саморозвитку, критичності мислення, соціальної адаптованості й індивідуальних механізмів подолання важких станів і переживань.
РОЗПОДІЛ ОБОВ’ЯЗКІВ УЧАСНИКІВ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО
ПРОЦЕСУ
Директор ЗДО:
- забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування);
- розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;
- повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
- забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
- координує роботу з впровадження комплексного підходу до попередження та протидії булінгу (цькуванню) у закладі освіти.
Педагогічний колектив зобов’язаний:
- своєчасно виявляти проблеми в поведінці дітьми, виявляти конфлікти, випадки ізоляції, булінгу(цькування) або його ознак;
- надавати допомогу і підтримку у випадку булінгу (цькування);
- повідомляти керівництво закладу освіти або уповноважену особу про випадки булінгу (цькування), свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).
Соціально-психологічна служба:
- проводить аналіз соціально-психологічного клімату в закладі освіти загалом або у окремих групах;
- бере участь в розгляді звернень щодо випадків булінгу (цькування);
- забезпечує профілактику булінгу (цькуванню);
- здійснює психологічний супровід учасників навчально-виховного процесу, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування).
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
- Створення безпечного освітнього середовища в закладі.
- Підвищення рівня поінформованості учасників освітнього процесу з питань профілактики а протидії боулінгу.
- Формування в учасників освітнього процесу нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки. Усвідомлення боулінгу (цькування) як порушення прав людини.
- Заохочення всіх учасників освітнього процесу до активного сприяння запобіганню боулінгу (цькуванню).